Місто

У Ніжині поховали бійця Другої світової війни. Фото

На “старому” Фрунзівському кладовищі поховали Сергія Євтушенка – бійця Другої світової війни. Там, де спочиває його брат Петро. Сергій поліг під волинським Ковелем 6 квітня 1944-го. Куля наскрізь пробила його військовий шолом. Йому було 20, його життя вмить обірвалося. Тоді ж, у 1944-му, сім’я отримала “похоронку”. Де лежить їхній Сергійко, рідні не знали. Не знали де довгих 75 років. У 2019-му, напередодні 9 травня, тіло солдата нарешті перевезли на Батьківщину, у рідний Ніжин.

“Ось олівець, який був при ньому, 2 шинельні ґудзики, земля з того місця, де загинув, бритва, ремінь (один – у саркофазі разом із рештками, а це – шинельний), ложка, бойова нагорода”, – показує особисті речі полеглого бійця 1-го Білоруського фронту 132 стрілецької дивізії керівник пошукового загону “Відродження” Вадим Дорофеєнко. У нагрудній кишені пошуковці знайшли медаль “За відвагу”. Завдяки їй і вдалося встановити особу загиблого.

Братську могилу часів Другої світової війни знайшли члени пошукової ГО “Відродження” у ході розкопок біля села Дубове. Там лежали останки 63 воїнів. Шістьох вдалося ідентифікувати, двох із них перевезли на Чернігівщину – Ніжин та с. Красне, що на Бахмаччині. Решту з почестями перепоховали на військовому кладовищі поблизу села Мощена. За останні 7 років біля Ковеля перепоховують більше двох сотень радянських солдатів, які воювали з німцями в 1944 році.

4 місяці пошукова експедиція перевіряла інформацію про нагороду та намагалася встановити рідних Сергія Євтушенка. На реверсі медалі був нанесений порядковий номер, за ним і шукали дані про солдата. “Ми довго намагалися віднайти родичів загиблого. Направили запит у Подольськ, щоб зрозуміти, кому належить ця нагорода. Невдовзі й знайшли рідних. Зв’язалися з військкоматом, із адміністрацією міста – і ось сьогодні привезли останки бійця на Батьківщину для гідного поховання”, – коментує Вадим Дорофеєнко.

Саркофаг із рештками ніжинця, особисті речі Сергія, документи пошуковці передали Євтушенкам. Зустрічали делегацію племінник полеглого юнака Олександр Євтушенко,  внучаті племінниці – Ніна та Світлана (остання приїхала до Ніжина з російського Краснодара). Яким був дядько, Олександр не пам’ятає, бо йому тоді було близько 2 років.

“Я про нього мало що знав. Знав, що загинув. Дядька не пам’ятаю. Знаю лише, що він віддав своє життя за нас, щоб ми дихали, жили й вільно працювали на рідній землі”, – говорить Олександр Євтушенко.

Поховали бійця з військовими почестями. Як і годиться, під трикратні залпи.

 

 

Залишити відповідь