Місто

Вибухи в Ічні: причини, наслідки, коментарі

У ніч з 8 на 9 вересня жителі Ічнянщини прокинулися від жахливого гуркоту вибухів військових снарядів. «Ми подумали, що війна почалась», – коментують всі, як один. Перше офіційне повідомлення ЗСУ: «О 3 годині 30 хвилин надійшла інформація від начальника 6-го арсеналу, що в районі населеного пункту Ічня Чернігівської області стався вибух на технічній території». Локалізація та ліквідація наслідків надзвичайної події тривала в цілодобовому режимі. Керівництво Генштабу оперативно інформувало ЗМІ про перебіг подій, волонтери з правоохоронцями евакуйовували населення, а самоорганізовані пункти допомоги  збирали провіант для забезпечення утікачів теплом та харчами. Хтось їхав до родичів та знайомих у Ніжин, Чернігів, Київ, а хтось чекав тиші в погребі.

Автор: Редакція “Правда ТУТ. Ніжин”

Фото Ігоря ВОЛОСЯНКІНА

Друга година ночі 9 вересня. Тридцять охоронців 6 арсеналу ЗСУ несуть службу й навіть не підозрюють, що за 7 годин військова прокуратура відкриє проти них кримінальне провадження за частиною 3 статті 425 (недбале ставлення військової особи до служби) Кримінального кодексу України

3:30 9 вересня. До Генерального штабу ЗСУ надходить дзвінок від начальника 6-го арсеналу: пролунало чотири вибухи в різних місцях сховища.

Люди найближчих населених пунктів чують вибухи. Дрижать будинки, наполохалась худоба в стайнях, виють собаки. У Ніжині, що знаходиться за 50 кілометрів від епіцентру, у будинках трусяться вікна, прочиняються від вібрації двері, спрацьовують сигналізації на припаркованих автівках. «Війна?», – у першу годину – інформації для населення – “нуль”.

Перелякані люди пишуть в соцмережі, у коментарях діляться переживаннями. Там же з’являється перше достовірне припущення: горять склади боєприпасів в Ічні. Тим часом, командування ЗСУ інформує органи місцевого самоврядування та національні телеканали, готує спецтехніку, збирає підмогу й вирушає в епіцентр подій. Евакуюють військових на території арсеналу та жителів найближчих населених пунктів.

«О пів на четверту ранку я прокинувся від вибуху. У коридорі в мене впала стеля. Тільки-но піднявся з ліжка, почалися дзвінки. Телефоную до голови Ічнянської ОТГ Оксани Андріанової. Вона пояснила, що загорівся військовий склад. Евакуація. Сів у машину й почав жителів вивозити. Люди поводили себе напрочуд спокійно. Паніки не було. У сільській раді від вибухів скло на вікнах повилітало. Те ж саме і в мешканців», – коментує ситуацію депутат Ічнянської районної ради Валентин Борщ.

«Встала, дивлюся в вікно. Хмар немає, зоряно – тут грюк на хату. Тільки крейда зі стелі посипалась. До моєї сусідки донька подзвонила й кричить: «Мамо, тікайте мерщій до баби Віри й ховайтесь у погреб». Від трьох годин ночі до семи ранку там сиділи», – ділиться пережитим жителька села Коршаки.

Директор Світанківського навчально-виховного комплексу, на території якого розгорнувся рятувальний штаб для евакуйованих, Лариса Кукало розповідає, що небайдужі люди відреагували дуже оперативно: «О пів на четверту стало зрозуміло, що, дійсно, вибухи. Близько 4-ї ранку люди вже були тут, у штабі, на місці й готові прийняти всіх евакуйованих. Без п’ятнадцяти чотири перші машини з людьми почали приїжджати. Організували тепле приміщення, надали необхідну допомогу. Зареєстровано в НВК було близько 200 чоловік. Зараз усі діти й мами знаходяться в дитячому садочку (від авт. –коментар від 9 вересня). Усі поснідали – і дорослі, і дітки. Селяни підносять теплі речі, консервацію, овочі».

Окрім військових, евакуацією цивільного населення масово займалися небайдужі люди. Практично всі громадські організації області допомагали людям дістатися безпечного місця. Не рахуючи пального, посідали в власний транспорт та поїхали на поміч.

«Сільський голова нас вивіз автобусом. Відразу почалась евакуація. Через вікна, що виходять до лісу, видно було з дому страшний жар, – розказують жителі с. Заудайки, що за 17,6 км від Ічні. – Двері й вікна повибивало, стіни тряслись. Тікали полями серед ночі. У багатьох залишилось велике господарство. Встигли забрати документи й що під руку потрапило. Відразу вискочили. У пункті першої допомоги нас нагодували, обігріли. У школі тепло, тут працює медсестра. Пригощали чаєм, бутербродами, яблуками, медом. Ще й нагодували гречкою. Жінки розповідали, що люди за 6 км від бази з Лучківки йшли пішки, падали на ходу, тікаючи. Уже ми їх зустріли в кінці Заудайки, коли йшли додому. Із дітками забирали на дорозі».

Попри паніку, яка розгорілась областю, постраждалих чи загиблих, на щастя, не зафіксовано. Натомість соцмережами почали поширювати неправдиві чутки стосовно НП. 9 вересня соцмережі рясніли закликами надягти респіратори, бо начебто ічнянський маслозавод горить, вибухнули бочки з аміаком – і люди можуть потруїтися. Однак жодне офіційне джерело цю інформацію не підтвердило. Та й самі очевидці (журналісти, волонтери, військові) повідомляли, що не чули різкого запаху, не бачили аміачної хмари, про яку розповідають довірливому люду.

«Мені телефоном надходить багато питань про те, що в зоні пожежі є викид хімічних речовин – аміаку. Це неправда. Перебуваючи в зоні ураження, ані я, ні інші журналісти не відчували ніяких сторонніх запахів, і аміаку в тому числі», – оперативно проінформував наш журналіст Ігор Волосянкін.

Основний акціонер заводу, а також один із акціонерів «РОСТОК-ХОЛДИНГ», землі якого розташовані в Ічнянському районі, Віктор Кияновський запевняє: «У структурі компанії «РОСТОК-ХОЛДИНГ» у районі знаходиться Ічнянський кластер, куди входять агропідприємства групи, ферми, елеватор. Крім складського приміщення елеватора, у якому знесло шифер і вибило вікна внаслідок вибухової хвилі, нічого не постраждало».
Після тимчасової евакуації, за його словами, співробітники підприємств кластера повернулися до роботи.

За словами Міністра оборони України Степана Полторака, на момент підриву склади були заповнені на 50% – найбільш дефіцитні та критично важливі для ЗСУ боєприпаси з 6-го військового арсеналу раніше були передислоковані на інші арсенали й бази з захищеним типом зберігання. Станом на 15:00 годину 9 вересня внаслідок детонації пожежею охоплено близько 30% всього арсеналу.

За даними СБУ, нині розглядаються три версії причин надзвичайної події. Основна з них – вчинення диверсії з проникненням на територію складів диверсійної групи, друга – порушення правил пожежної безпеки чи зберігання боєприпасів; і третя – навмисний підпал чи підрив з метою приховування нестачі бойових припасів.

За наказом начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, генерала армії України Віктора Муженка, посилено охорону та оборону складів і арсеналів зберігання боєприпасів на всій території України.
Уряд виділить 100 мільйонів гривень на ліквідацію наслідків пожежі на території арсеналу біля Ічні в Чернігівській області. Про це на засіданні Кабінету Міністрів 10 жовтня заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«Сьогодні ми ухвалимо рішення про виділення 100 млн. на відновлення в Чернігівській області в тих населених пунктах, де була проблема чи руйнування», – зазначив голова Уряду.
Уже навіть створили комісію, яка оцінюватиме ступінь пошкоджень унаслідок вибухів на 6 арсеналі Мінооборони, заявив заступник голови Нацполіції Олександр Фацевич. Вона обходитиме пошарпані снарядами двори жителів Ічнянщини й рахуватиме завдані збитки.

Для проведення першочергових рятувальних дій було задіяно понад тисячу осіб та 214 одиниць спецтехніки, зокрема, від ДСНС – 260 осіб, 76 одиниць техніки й 2 літаки АН-32П. Гасити пожежу допомагали й інженерні машини розгородження та 4 пожежні танки ЗСУ, які заправляли водою 12 автоцистернами. Вимкнули газопостачання в Ічні й в 11 населених пунктах Ічнянщини. Тимчасову заборону руху потягів ввели через станцію «Ічня» й перекрили рух транспорту кількома дорогами державного значення. Загалом, із «гарячого пекла» Ічнянщини вдалося евакуювати понад 12 тисяч 500 чоловік. До ніжинських шкіл потрапило близько 500 новоприбулих, які знайшли тут собі тимчасовий прихисток. Частина “переселенців” заночувала в рідних та знайомих, інші прийняли допомогу від незнайомих собі ніжинців, а хтось заночував у школах. Люди масово зносили теплі речі, продукти харчування, предмети гігієни та медикаменти. Для підтримки постраждалих просто в центрі міста організували штаб допомоги. Збирали речі, пропонували варіанти розміщення й обмінювалися координатами.

10 жовтня Міноборони повідомило про повну ліквідацію пожежі на військовому складі під Ічнею. За словами речника Міністерства оборони України, полковника Олексія Чернобая, залишаються поодинокі вибухи, які не несуть жодної загрози. Станом на 21:00 10 жовтня є два майданчики, що тліють. На них відбуваються один-два вибухи на годину, які не несуть загрози населеним пунктам, розташованим поруч із військовим складом.

Групи розмінування зачищають від вибухонебезпечних предметів адміністративну територію, а також територію поблизу арсеналу. Жителі потроху оговтуються й повертаються додому.

«Ночуємо в племінника в Ніжині. Поїхали 9 жовтня назад додому попоратись, а ввечері того ж дня повернулись знову до нього. Думали, будемо вдома ночувати. Коли ж куди там – бахкає, гуркає. Побоялися”, – розповідає Любов Пархоменко з с. Монастирище Ічнянського району.

Далі продовжує: “Дообіду наче тихенько – то в село, давай поратись. Пішла на город – бачу хмари. Думаю, чи гуркотить знову, чи що воно таке. А воно знову: вдарило, гуркоче. Отуди, як на Прилуки, знову таке синє-синє, наче хмари сині. Там і горіло, і все. Покинули й курей, не зачинивши защіпку. Не встигли й свиней погодувати. Знайомі передали нам, що один із снарядів упав чи то на город, чи то в паркан у наше Монастирище (це як заїжджати з Ніжина). Ще один упав у двір. Сама особисто цього не бачила, а люди кажуть. Ми в чотири ранку, коли вибухнули склади, пішли пішки на Галатівку, вийшли до траси. Їхали якраз знайомі з села й забрали нас трьох (мене, чоловіка й сусідку) у Ніжин. Багато машин їхало. Люди тікали і тракторами з причепами, і вантажівками. Вітя (авт. – чоловік) їхав на тракторці – то поки добирався до Вас, замерз. Дим було дуже добре видно, страшний вогонь був. Треба додому, бо нічого не позачиняли, просто так кинули. Тварини їсти хочуть, ще погубляться чи вкрадуть їх. Ще й ішли по трасі, то бачили мародерів. Чорняві – чи то «чурки», чи цигани. Не розгледіла. На вечір побачимо: як гіршатиме, то знову до племінника втечемо».

 

Залишити відповідь